Та мирна весняна українська ніч 26 квітня 1986 року не берегах Прип’яті не сповіщала про біду. Над четвертим реактором Чорнобильської атомної електростанції несподівано велетенське полум’я розірвало нічну темряву. І одразу ж майже всі співставили цю трагедію з рядками Апокаліпсису з Біблії: „І впала з неба зоря велика, що палала як смолоскип. І впала на третину річок і на джерела вод. Ім’я зорі мовиться – „полин” і стала третина вод полином, і багато людей померло від вод, бо прогіркли”.
Зойкнула Земля чаїним криком:
- Сину, вбережи і захисти!
Вийшла Мати із іконним ликом:
- Йди, синочку. Хто ж, коли не ти?
Спалахнуло небо, впало крижнем:
- Сину, вбережи і захисти!
Вийшла жінка з немовлятком ніжним:
- Йди, коханий. Хто ж, коли не ти?
В числі тих, хто захистив собою людство, перепинив шлях запеклій атомній лихоманці, були й куп’янчани – мешканці міста та сіл району: робітники ливарного заводу та автопідприємств, колгоспів та радгоспів, військовослужбовці та співробітники органів внутрішніх страв, медики – більше 880 куп’янчан.
Про жорстокий, смертельний поєдинок з розбурханою атомною стихією лунали спогади ліквідаторів та розповіді бібліотекарів на заходах, які проводились в усіх бібліотечних закладах району. 25 років пройшло, але пам’ять знову і знову повертається до тієї страшної дати.
Про найбільшу техногенну катастрофу XX сторіччя розповідалося в центрі соціальної адаптації с. Курилівка, де відбулася екологічна година „Чорнобиль – попередження, набат. Його уроків людство не забуде”. До цього заходу зав. Курилівським сільським філіалом Теплякова В.М. підготувала книжкову виставку „Біль нашої Землі” та оформила фотоколаж „Чорнобиль. 25 років”.
Екологічна година розпочалася з привітання, адресованого ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС, запршеним на захід: Серган Григорію Васильовичу, Матюшеву Василю Олександровичу, Місько Василю Олександровичу та Терещенку Андрію Олександровичу. Присутні прослухали інформацію про хронологію трагічних подій 26 квітня 1986 року, про причини й наслідки аварії. Було звернуто увагу на забруднення довкілля і вплив аварії на здоров’я людей. Зав. абонементом районної бібліотеки Черняк Л.В. розповіла про подальшу долю Чорнобильської АЕС та про музеї, пам’ятки, меморіали, споруджені на увічнення пам’яті про цю трагедію. А ліквідатори розповіли про те, яким чином позначилася аварія на ЧАЕС в їхніх долях.
Пам’ять тих, хто віддав своє життя за 25 років внаслідок аварії вшанували хвилиною мовчання та запаленими свічками.
Працівники районної бібліотеки для учнів 6-го класу ЗОШ №2 підготували і провели урок пам’яті „Дзвони Чорнобиля у кожному серці”. Із кожним днем все далі і далі відходять у минуле чорнобильські події. Та від цього не стає меншим трагизм і біль від них. Більше 100 куп’янчан-ліквідаторів Чорнобильської аварії пішли з життя. Вони більше ніколи не зайдуть в дім, не сядуть поруч за столом – з добром та любов’ю. Але вони житимуть до тих пір, доки живе пам’ять про них – так каже мудрість народна.
У парку Перемоги, поряд з Меморіалом, де покояться загиблі у роки Великої Вітчизняної війни, куп’янчани звели Пам’ятний знак жертвам Чорнобиля. Це гірка пам’ять про одну з найбільш трагічних подій в історії людства – Чорнобильську катастрофу, данина мужнім землякам, котрі в той складний час пожертвували своїм життям заради нас, наших дітей, майбутньго людей земної кулі. Пам’ятний знак застерігає нащадків, благає, щоб подібне не повторилось.
Комментариев нет:
Отправить комментарий