вторник, 1 декабря 2020 г.

Всесвітній день боротьби зі СНІДОМ

 


Щорічно 1 грудня згідно з рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я та Генеральної Асамблеї ООН, прийнятими в 1988 році, відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДОМ. Цей день започатковано з метою підвищення обізнаності про СНІД, а також як день пам’яті жертв цього захворювання. Функціонування вірусу в організмі людини характеризується ураженням імунної системи та приводить до її повільного руйнування. Людство ще раз звертає увагу на те, яку серйозну загрозу для життя людей несе ця поки ще непереможна  хвороба.

Щоб захиститися від СНІД та з метою пропаганди здорового способу життя в усіх бібліотечних закладах району оформлялися книжкові виставки, виставки – застереження , перегляди літератури.

В центральній районній бібліотеці оформлено книжкову виставку «СНІД – виклик людству». На виставці представлено видання, присвячені темі ВІЛ, СНІД. Запропоновано ознайомитися із літературою про способи передачі та профілактики захворювання, про виховання бережливого, дбайливого та усвідомленого ставлення до власного здоров’я.

 

пятница, 27 ноября 2020 г.

День пам’яті жертв Голодомору

 


28 листопада у четверту суботу місяця в Україні вшановують День пам’яті  жертв Голодоморів. Він був запроваджений Указом Президента України у 1998 році. У 2006 році Законом  України  Голодомор 1932 – 1933 – років був визнаний геноцидом. Голодомор спричинив загибель мільйонів українців на території Української ССР.  

         Час невблаганний.  Місяці за місяцями, роки за роками відпливають у небуття. Тільки пам’ять назавжди залишається з нами. Тож пом’янемо сьогодні тих великомучеників нашої тяжкої історії – мільйони українських селян, жертв Голоду.

Традиційно в цей день громадяни відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам’ятників жертв  Голодоморів в Україні. Не стали осторонь цієї жахливої трагедії і бібліотечні заклади району: оформлялися книжкові виставки, перегляди літератури, виставки- скорботи, виставки – пам’яті.

         В центральній районній бібліотеці  для користувачів різних вікових категорій  представлено  книжкову виставку  «Скорботна свіча пам’яті».   Зі сторінок книг, журналів, періодичних видань, художніх творів,   запропонованих для ознайомлення,  постає жахлива картина нищення української нації, розкриваються причини, масштаби та наслідки катастрофи,  приводяться спогади очевидців глибинної трагедії українського народу.

 

пятница, 20 ноября 2020 г.

День Гідності та Свободи

 


 Одне із знакових  і офіційних свят у новітній історії  України,  приурочине двом революціям,  які відбулися в Україні на початку ХХI століття й залишили визначальний і незабутній слід в історії -   Помаранчевої революції  та Революції Гідності, які стали символом Свободи і Гідності українського народу.

 Пам’ятну дату запровадили з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження й донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події, які мали місце в  нашій країні. Українці вшановують патріотизм і мужність своїх співвітчизників, які восени 2004 та в листопаді 2013, лютому 2014 року стали на захист демократичних цінностей прав і свобод людини й громадянина, національних інтересів Української держави та її європейського вибору.

 З нагоди свята в усіх бібліотечних закладах району оформлялися книжкові виставки, перегляди  літератури, виставки – хроніки.

 В центральній районній бібліотеці  оформлено книжкову виставку «Події, що змінили Україну».  Користувачі бібліотеки ознайомилися із літературою  з історії  Української держави, суспільно – політичних перетворень за часи здобуття державної незалежності нашою країною та  про  героїв і перебіг Революції Гідності, що пробудила в душі кожного українця нестримний потяг до свободи та волі.

пятница, 13 ноября 2020 г.

День працівників сільського господарства

 


Щорічно у третю неділю листопада  в Україні відзначається День працівників сільського господарства  – однієї із найважливіших галузей економіки  України. Свято, присвячене всім аграріям країни, було засноване в 1993 році. Тоді президент України підписав указ про заснування професійного свята всіх працівників сільського господарства, а також підприємств, які займаються переробкою сільськогосподарської сировини та виробництвом харчової продукції. Відзначення Дня працівників сільського господарства – це визнання державою звитяжної хліборобської праці на благо України, хвала мозолястим рукам селян, які знають справжню ціну хлібу, свято усіх, хто розумом і руками, серцем і душею, у селі і в місті щодня долучається до важливих аграрних справ, свято дбайливих господарів, незалежно від форм власності та господарювання.

  Шанобливе ставлення до аграріїв завжди було в Україні. Із покон віків її називали житницею всієї Європи. До цих пір основними сільськогосподарськими культурами, які вирощують українські аграрії залишаються зернові, цукровий буряк та картопля. Крім того, це свято можуть по праву відзначати також працівники фермерських господарств, які забезпечують всю країну молоком та м’ясом.

  З нагоди свята в усіх бібліотечних закладах району оформлені книжкові виставки, перегляди літератури, виставки – вшанування. В центральній районній бібліотеці представлено книжкову виставку «Славимо хліб золотий і людей працьовитих».  Для ознайомлення запропонована література по   овочівництву, городництву,  про  біологічні особливості рослин і їх розмноження, висвітлюються прогресивні технології вирощування високих урожаїв  сільськогосподарських культур.

 



пятница, 6 ноября 2020 г.

День української писемності та мови

 


Мова – душа кожної національності, універсальне надбання людства, вона є невіддільною частиною нашого життя. Українська мова - невичерпне джерело, вона мелодійна, ніжна, ласкава, порадник і вчитель тим, хто її любить і шанує.

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні. Воно було започатковане 9 листопада 1997 року Указом  Президента №1241/97 «Про день української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

За православним календарем у цей день вшановують пам’ять преподобного Нестора – літописця. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора – літописця бере початок сучасна українська мова.

З нагоди Дня української писемності та мови в бібліотечних закладах району оформлялися книжкові виставки, перегляди літератури, виставки – кросворди, виставки – привітання, тематичні виставки художньої та публіцистичної літератури.

Центральна районна бібліотека для своїх користувачів представила книжкову виставку «Мови голос чарівний». Запропонована для перегляду література знайомить із історією розвитку української мови з давніх часів і до наших днів, найвидатнішими постатями українського мовознавства та значенням української мови в житті людини.

 

среда, 28 октября 2020 г.

День визволення України від нацистських окупантів

 


 28 жовтня Україна відзначає важливу дату в своїй історії –  76 річницю  визволення від фашистських окупантів, національне свято, пов’язане   з вигнанням військ  нацистської  Німеччини  під час Другої  Світової війни  за межі  сучасної території України.  Вшановується пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, героїв – ветеранів Другої Світової війни, які є для нас прикладом мужності, відваги, любові до своєї Батьківщини.

Вже традиційно в усіх бібліотечних закладах району до цієї події  оформлено  книжкові виставки, виставки – пам’яті,  перегляди літератури.

В центральній районній бібліотеці для користувачів різних вікових категорій оформлено  книжкову виставку «Друга Світова війна: битва за Україну».

Запропоновані для ознайомлення художні і документальні твори   розповіли про  партизан, підпільників, трудівників тилу, про тих, хто кував перемогу, працюючи на заводах  і фабриках, на ланах і фермах, хто боровся із ворогом у партизанських загонах і підпіллі, хто не скорився і загинув у концентраційних таборах, хто своїм героїчним внеском прискорив визволення українського народу. Представлені в експозиціях альбоми презентують  репродукції плакатів і газет воєнних років, документи із сімейних архівів.

пятница, 23 октября 2020 г.

Письменники - ювіляри Життя і творчість Івана Олексійовича Буніна

                                                   


Іван Олексійович Бунін – російський  письменник, поет, перекладач. У літературі ХХ століття Буніну належить видатне місце, він був чудовим прозаїком і витонченим ліриком, походив із старовинного дворянського роду. Дитинство і юність письменника минули на хуторі Бутирки, що на Орловщині, в одному з невеликих родових маєтків. Протягом чотирьох років він навчався у Єлецькій Гімназії, а потім здобував знання вдома.

Бунін завжди любив Україну, йому подобалося мандрувати українськими степами, слухати народні пісні, спілкуватися із місцевими жителями. Він побував у Харкові, в Криму, здійснив мандрівку за течією Дніпра, відвідавши могилу Т. Шевченка у Каневі. Його художня спадщина має багаті і різноманітні зв’язки з українською культурою і літературою. Бунін добре знав український фольклор, захоплювався поезією Т. Шевченко, якого називав геніальним поетом. З 1891 року письменник жив у Полтаві, працював у статистичному бюро. З великим інтересом стежив за українською літературою.

Іван Бунін контактував з українськими письменниками сучасниками – Михайлом Коцюбинським, Борисом Грінченком, Іваном Франко, перекладачем і редактором «Кобзаря» Білоусовим, етнографом В. Гнатюком. Твори Буніна перекладали українською Павло Тичина, Максим Рильський, Леонід Смілянський, Олександр Ільченко. Григорій Зленко присвятив перебуванню Буніна в Україні оповідання «Вогонь зблизька».

Перша книга Івана Буніна «Вірші» вийшла в 1891 році. Наприкінці ХІХ століття він зблизився із М. Горьким, який високо цінував талант молодого письменника. Напередодні революції 1905 року він був уже помітною постаттю, його популярність продовжувала рости і надалі. У 1909 році Буніна було названо одним із дванадцяти почесних членів Академії наук серед яких був і Л. Толстой.

Поезія Івана Буніна завоювала особливе місце в історії російської літератури. Співець російської природи, майстер філософської і любовної лірики він продовжував класичні традиції і активно розвивав досягнення «золотого століття» російської поезії.

По справжньому популярним письменник став після публікації великої соціально психологічної повісті «Деревня», у якій з суровою нещадністю змалював будні російського села.

Напередодні першої світової війни у творчості Буніна з’являються нові мотиви й образи, розширюється діапазон тем. В атмосфері цього трагічного співчуття розкривається одна із центральних тем усієї прози Буніна – тема кохання.

До кращих зразків прози Буніна, написаної на цю тему належать оповідання «Граматика кохання», «Легке дихання», «Сни Чанга».

Першу світову війну і революцію 1917 року письменник сприйняв як передвістя близького і неминучого краху Росії. У 1920 році емігрував до Франції. Провідними у творчості Буніна стають теми кохання і смерті, краси природи, поетизація життя в Росії до 1917 року.

В еміграції написав романи «Жизнь Арсеньєва», «Миттина Любов»,  цикли оповідань і ліричних мініатюр: «Божье дерево»,  збірку «Темные алеи», до якої увійшло 38 оповідань та інші.

Літературні заслуги Івана Буніна високо оцінила світова громадськість. У 1933 році він перший серед російських письменників став лауреатом Нобелівської премії.

Визнаний майстер прози він також був видатним поетом, чудовим перекладачем. Неперевершеним залишається його переклад поеми, як «Пісня про Гайявату», «Каїн», «Леді Годіва», «Кримські сонети», переклад початку «Заповіту» Т. Шевченка.

Письменник всі ці роки жив у Франції, але крізь усе життя проніс любов до Росії. Письменник помер у Парижі від хвороби легень.

До 150 - річчя від дня народження письменника в центральній районній бібліотеці представлено книжкова виставка «Життя і творчість В. А. Буніна». Користувачам бібліотеки запропоновано ознайомитися із творами автора і біографічною літературою.