Куп’янщина – своєрідний, неповторний край. Прохолода літніх дібров, грибна щедрість борів, захоплююча краса степів, де можна побачити сиву ковилу, блакитний простір Червонооскільського водоймища, чарівна задумливість Оскола і його приток, безліч джерел і озер – все це приналежність краю.
З Куп’янськом і Куп’янським повітом пов’язане життя ряду видатних людей. У числі таких, насамперед, належить назвати відомого українського філософа, поета, музиканта, народного просвітителя Григорія Савича Сковороду ( 1722-1794 ), який впродовж двох з лишком десятиріч жив і писав свої філософські та поетичні твори на Куп’янщині. Мадрівний філософ по запрошенню братів Сошальських прийшов до Гусинки. Улюбленним місцем його перебування була пасіка в оточенні лісу на терасі, створеній на очищеному від дерев схілі. Поряд з терасою знаходилась на дні лісового ярка криниця, із якої пив воду Сковорода. Ця криничка збереглася до наших днів. Тепер це урочище зветься Костівським лісом. В Моначинівці, в маєтку Георгія Сошальського, в невеликий сторожці частенько бував Сковорода, він посадив алею молодих дубів. І сьогодні у дворі Моначинівської сільської школи стоїть дуб, посадженний Грігорієм Сковородою, який одержав меморіальне оформлення, присвячене Сковороді.
В одній із шкільних кімнат діє невеликий меморіальний музей, присвячений Сковороді. Експонати музею підібрані з таким прицілом, щоб вони виконували важливу місію – допомогали утверджувати у відвідувачів почуття патріотизму.
Найвідоміші твори, які присвятив Сковорода Куп’янську та його жителям : „Байки Харківські”, „ Жена Лотова”
Петро Васильович Іванов (1837-1931) – етнограф – аматор, невтомний ентузіаст збирання та збереження старожитностей духовної та матеріальної культури населення його рідної Слобожанщини. Він народився в м. Чугуєві, навчався в Харківській губернській гімназії, з 1862 р. був вчителем та доглядачем повітового училища в м. Куп’янську, а з 1877 року – інспектором народних училищ. Діяльність Іванова на терені краєзнавства почалася в 1870 р., коли його обрали членом Товариства дослідників природи при Харківському університеті. Йому належить ряд цікавих, незвичайних на сучасний погляд праць. Будучи етнографом – любителем, він зібрав велику кількість цікавих матеріалів з народознавства, зокрема з народої демонології. Частину із зібраного йому вдалося опубліковати, частина загубилась. Уклав великий „ Купянский сборник материалов по этнографии. От колыбели до могилы”, у 1907 році видає книгу „Жизнь и поверья крестьян Купянского уезда Харьковской области”.
В місті Куп’янську на базі школи № 5 організовано музей ім.П.Іванова, де зібрано багато документів і матеріалів про етнографа, копії його творів. Учні школи займаються краєзнавством, дослідництвом.
В Куп’янську в 1898 році починав свою літературну діяльність тоді мало знаний вчитель місцевої жіночої прогімназії Сергій Миколайович Сергеєв, а згодом відомий радянський письменник С.М.Сергеєв – Ценський
(1885-1958). Його опис тодішнього Куп’янська тепер становить певний історичний і краєзнавчий інтерес, пробував він себе і в етюдуванні. В Куп’янську він написав твори „ Дзвіночок ”, „ Конспект історії , „ Забув ” , „ Севастопольская страда ” тут же запасався деякими матеріалами і для майбутніх своїх творів.
З Куп’янськом пов’язана і діяльність Марка Лукича Кропивницького (1840-1910). Це була велика постать в українській культурі на рубежі ХІХ і ХХ століть. Широко відома його письменницька спадщина. Добре відома його режисерська та акторська діяльність, сучасники його знали і як композитора, і як співака. Він був першим виконавцем пісні на слова Т. Шевченка „ Реве та стогне Дніпр широкий” . Куп’янський напівпрофесійний, напівсамодіяльний театр, який він очолював на стикові ХІХ і ХХ століть, був добре знаний на території тодішньої Харківської губернії.
Сім’я Кропивницького проживала в Куп’янському повіті на хуторі Затишок тодішньої Старовірівської волості. Територія, на якій хутір стояв, тепер знаходиться в межах Шевченківського району – поблизу села Сподобівки. Садибу вдалося відновити і зараз там знаходиться музей Кропивницького. В Куп’янську він написав твори „ Дай серцю волю, заведе в неволю ”, „Доки сонце зійде, роса очі виїсть ” , „ Пошились у дурні ”.
Автор знаменитих романів „ Не хлібом єдиним ” і „ Білі шати ” Володимир Дмитрович Дудінцев (1918-2000 ) теж уродженець Куп’янська. Деякий час жив в Харкові, потім в Москві, закінчив юридичний інститут, під час війни працював слідчим військової прокуратури, після війни став кореспондентом „ Комсомольської правди ”. Спостереження, набуті на тій і іншій роботі, й стали його будівельним матеріалом для книг.
Куп’янщина – земля, на якій розцвітають унікальні таланти. Вона дала життя і наснагу для творчості Миколі Сергійовичу Сядристому (1937-) . Це людина, яку в багатьох країнах називають творцем дивосвіту. Він неперевершений митець з техніки мікромініатюри. А ще – він – філософ, поет, спортсмен, майстер спорту України з підводного плавання. В 2012 році Куп’янщина буде святкувати 75 – річчя свого славетного земляка. Свої роботи він виконує на зрізах зерняток дикої яблуні та груші, терну та вишні, рису та маку, волосині тощо.
Близько 50 років займається Сядристий М.С. створенням мікромініатюр. Найбільші колекції його робіт представлені в Московському політехнічному музеї та на постійно діючій виставці мініатюр в Києво-Печерському історико-культурному заповіднику. Уже кілька років діє музей майстра мініатюр у князівстві Андора.
Виставки робіт Сядристого М.С. влаштовувалися в Англії, Франції, Канаді, Японії, Болгарії, Чехії та інших країнах. Він носить високе звання „Заслужений майстер народної творчості України” та „Народний художник України”.
В Глушківській сільській бібліотеці оформлена постійно діюча виставка-біографія „Своїм умінням він дивує світ”, а в Куп’янському краєзнавчому музеї знаходиться одна із перших робіт Миколи Сергійовича.
На Куп’янщині любив відпочивати, заряджатися творчістю і черпати теми для своїх усмішок великий сміхотворець України Остап Вишня (1889-1956). Після виходу з ув’язнення Остап Вишня часто гостював у с. Сеньковому. Він був завзятим рибалкою та мисливцем і багато часу проводив на Червонооскільському водоймищі, на озерах та в лісі. Спостереження за тутешнім життям дало матеріал для написання письменником ряду гумористичних творів „ Щука ”, „ Сом ”, „ Дика гуска ”, „Якби моя бабуся встали... ”, „ Моя автобіографія ”.З Сеньковим пов’язані нариси „ На правильому шляху ”, „ Сільська Рада”.
Є в Сеньковому джерело, з якого так любив попити водички Остап Вишня.
З Куп’янськом пов’язане життя Г.Ф. Квітки – Основ’яненка (1778-1843). Його найвідоміші твори „ Маруся ”, „ Сватання на Гончарівці ”,
„ Шельменко – денщик ”, „Куп’янський самозванець ”.
В місті Куп’янську народився письменник Олександр Юр’євич Іскін (1927-2003), перша книга „Ковалевская черемуха”(1963), друга „Мальчишки с „Птичьего двора”(1976), повісті „Между двумя звонками” (1966), „Трав’яні супи ”. Олександр Юрійович знана людина на Куп’янщині, багато років він віддав навчанню дітей.
В Куп’янську працював Олександр Павлович Паншин (1923-2001).
Він є автором книг „ Палаюче серце ”(1962), „Таємниця чорного гроту” (1964), „Зоря над Осколом ”(1979). Багато років віддав О.Паншин улюбленій справі, він був вчителем, директором школи. Роман „Зоря над Осколом” розкриває правдиві, переконливі образи куп’янчан, соковиті картини мирного дореволюційного Куп’янська.
Пишаються куп’янчани своїм земляком Відченко Вячеславом Олександровичем (1936-1966), автор книги „Оскольная сказка”.
Пишаються куп’янчани творчістю М.Ф.Кукси та І.М.Удовика, істориків, краєзнавців, які розкрили багото білих плям в історії району. Вони є авторами книги „Україна. Слобожанщина. Куп’янщина”. В 2000 р. вийшла книга М.Кукси „Куп’янщина в потоці історії”; в 2004 році – книга „Громада, її орієнтири і поводирі” про діяльність органів самоврядування Куп’янського району. В серії „Куп’янщина: події, люди” виходять його книги „Мудрець Сковорода і Куп’янщина”, „Остап Вишня, Сенькове і сеньківчани”, „На землі Приоскільській”, „Війна. Куп’янщина. Пам’ять”, „Символіка Куп’янщини”.
Майже 30 років Микола Федорович Кукса працював журналістом, висвітлював життя Куп’янщини в різних засобах інформації. Нині він знаходиться на заслуженому відпочинку. Проте працює над історією Краснокутщини, де він народився і зараз проживає.
З Куп’янськом пов’язана біографія всесвітньо відомого письменника Віктора Некрасова. В його повісті „В окопах Сталинграда” розповідається про бої , які йшли на території Куп’янщини.
Куп’янщина багата на талановитих людей, якими пишаються жителі району, знають їх творчість. Вірші Наталії Шудравої – вчительки гімназії №1, Надії Семененко – вчительки школи №1, Ольги Козир – вчительки професійного ліцею, Петра Чайковського – журналіста газети „Вісник Куп’янщини” добре знають куп’янчани, вони часто зустрічаються з молоддю, виступають на заходах та друкуються на сторінках місцевих ЗМІ. Естафету поетів, журналістів продовжує обдарована куп’янська молодь.
