Powered By Blogger

среда, 11 марта 2020 г.

В моєму серці слово Кобзаря




Для  багатьох поколінь українців – і не тільки українців – Шевченко означає так багато, що створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо.  Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике і вічне – невичерпний і нескінченний.
 Його доля  і доля України – невіддільні. Шевченко – це Україна, Україна – це Шевченко. Шевченко жив Україною, за неї страждав, для неї гартував свою волю, для її пробудження і визволення писав своє неопалиме безсмертне  пророче слово, утверджуючи вікове прагнення українського народу до волі. Для українців усіх наступних поколінь він став потужнім джерелом національної свідомості, символом України.
         З нагоди 206 – річниці від дня народження Т. Г. Шевченка  та 180 – річчя видання першого «Кобзаря»    в  усіх бібліотечних  закладах району для  користувачів різних вікових категорій  проводилися літературні години, бесіди, вікторини, інформаційні години. «Шевченко – великий син українського народу», «Ми чуємо тебе Кобзарю крізь століття», «Слухайте голос безсмертний Тараса» «Шевченко – художник» та інші, - під такими назвами продовжують діяти книжкові виставки,  виставка – привітання, перегляди літератури, виставки однієї книги.
 В центральній районній бібліотеці представлена книжкова виставка «В моєму серці слово Кобзаря». Користувачам  бібліотеки  запропоновано ознайомитися із літературою,  де висвітлюються малодосліджені факти життя і творчості великого українського мислителя,  поета і художника Тараса Шевченка. Автори – письменники, літературознавці розкривають значення творчої спадщини  Великого Кобзаря  в  духовному житті українського народу  та прогресивних людей усього світу.