Всесвітній день боротьби зі СНІДОМ

 

Щорічно 1 грудня згідно з рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я та Генеральної Асамблеї ООН, прийнятими в 1988 році, відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДОМ. Цей день започатковано з метою підвищення обізнаності про СНІД, а також як день пам’яті жертв цього захворювання. Функціонування вірусу в організмі людини характеризується ураженням імунної системи та приводить до її повільного руйнування. Людство ще раз звертає увагу на те, яку серйозну загрозу для життя людей несе ця поки ще непереможна  хвороба.

Щоб захиститися від СНІД та з метою пропаганди здорового способу життя в усіх бібліотечних закладах району оформлялися книжкові виставки, виставки – застереження , перегляди літератури.

В центральній районній бібліотеці оформлено книжкову виставку «СНІД – виклик людству». На виставці представлено видання, присвячені темі ВІЛ, СНІД. Запропоновано ознайомитися із літературою про способи передачі та профілактики захворювання, про виховання бережливого, дбайливого та усвідомленого ставлення до власного здоров’я.

 

День пам’яті жертв Голодомору

 

28 листопада у четверту суботу місяця в Україні вшановують День пам’яті  жертв Голодоморів. Він був запроваджений Указом Президента України у 1998 році. У 2006 році Законом  України  Голодомор 1932 – 1933 – років був визнаний геноцидом. Голодомор спричинив загибель мільйонів українців на території Української ССР.  

         Час невблаганний.  Місяці за місяцями, роки за роками відпливають у небуття. Тільки пам’ять назавжди залишається з нами. Тож пом’янемо сьогодні тих великомучеників нашої тяжкої історії – мільйони українських селян, жертв Голоду.

Традиційно в цей день громадяни відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам’ятників жертв  Голодоморів в Україні. Не стали осторонь цієї жахливої трагедії і бібліотечні заклади району: оформлялися книжкові виставки, перегляди літератури, виставки- скорботи, виставки – пам’яті.

         В центральній районній бібліотеці  для користувачів різних вікових категорій  представлено  книжкову виставку  «Скорботна свіча пам’яті».   Зі сторінок книг, журналів, періодичних видань, художніх творів,   запропонованих для ознайомлення,  постає жахлива картина нищення української нації, розкриваються причини, масштаби та наслідки катастрофи,  приводяться спогади очевидців глибинної трагедії українського народу.

 

День Гідності та Свободи

 

 Одне із знакових  і офіційних свят у новітній історії  України,  приурочине двом революціям,  які відбулися в Україні на початку ХХI століття й залишили визначальний і незабутній слід в історії -   Помаранчевої революції  та Революції Гідності, які стали символом Свободи і Гідності українського народу.

 Пам’ятну дату запровадили з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження й донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події, які мали місце в  нашій країні. Українці вшановують патріотизм і мужність своїх співвітчизників, які восени 2004 та в листопаді 2013, лютому 2014 року стали на захист демократичних цінностей прав і свобод людини й громадянина, національних інтересів Української держави та її європейського вибору.

 З нагоди свята в усіх бібліотечних закладах району оформлялися книжкові виставки, перегляди  літератури, виставки – хроніки.

 В центральній районній бібліотеці  оформлено книжкову виставку «Події, що змінили Україну».  Користувачі бібліотеки ознайомилися із літературою  з історії  Української держави, суспільно – політичних перетворень за часи здобуття державної незалежності нашою країною та  про  героїв і перебіг Революції Гідності, що пробудила в душі кожного українця нестримний потяг до свободи та волі.

День працівників сільського господарства

 

Щорічно у третю неділю листопада  в Україні відзначається День працівників сільського господарства  – однієї із найважливіших галузей економіки  України. Свято, присвячене всім аграріям країни, було засноване в 1993 році. Тоді президент України підписав указ про заснування професійного свята всіх працівників сільського господарства, а також підприємств, які займаються переробкою сільськогосподарської сировини та виробництвом харчової продукції. Відзначення Дня працівників сільського господарства – це визнання державою звитяжної хліборобської праці на благо України, хвала мозолястим рукам селян, які знають справжню ціну хлібу, свято усіх, хто розумом і руками, серцем і душею, у селі і в місті щодня долучається до важливих аграрних справ, свято дбайливих господарів, незалежно від форм власності та господарювання.

  Шанобливе ставлення до аграріїв завжди було в Україні. Із покон віків її називали житницею всієї Європи. До цих пір основними сільськогосподарськими культурами, які вирощують українські аграрії залишаються зернові, цукровий буряк та картопля. Крім того, це свято можуть по праву відзначати також працівники фермерських господарств, які забезпечують всю країну молоком та м’ясом.

  З нагоди свята в усіх бібліотечних закладах району оформлені книжкові виставки, перегляди літератури, виставки – вшанування. В центральній районній бібліотеці представлено книжкову виставку «Славимо хліб золотий і людей працьовитих».  Для ознайомлення запропонована література по   овочівництву, городництву,  про  біологічні особливості рослин і їх розмноження, висвітлюються прогресивні технології вирощування високих урожаїв  сільськогосподарських культур.

 

День української писемності та мови

 

Мова – душа кожної національності, універсальне надбання людства, вона є невіддільною частиною нашого життя. Українська мова - невичерпне джерело, вона мелодійна, ніжна, ласкава, порадник і вчитель тим, хто її любить і шанує.

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні. Воно було започатковане 9 листопада 1997 року Указом  Президента №1241/97 «Про день української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

За православним календарем у цей день вшановують пам’ять преподобного Нестора – літописця. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора – літописця бере початок сучасна українська мова.

З нагоди Дня української писемності та мови в бібліотечних закладах району оформлялися книжкові виставки, перегляди літератури, виставки – кросворди, виставки – привітання, тематичні виставки художньої та публіцистичної літератури.

Центральна районна бібліотека для своїх користувачів представила книжкову виставку «Мови голос чарівний». Запропонована для перегляду література знайомить із історією розвитку української мови з давніх часів і до наших днів, найвидатнішими постатями українського мовознавства та значенням української мови в житті людини.

 

День визволення України від нацистських окупантів

 

 28 жовтня Україна відзначає важливу дату в своїй історії –  76 річницю  визволення від фашистських окупантів, національне свято, пов’язане   з вигнанням військ  нацистської  Німеччини  під час Другої  Світової війни  за межі  сучасної території України.  Вшановується пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, героїв – ветеранів Другої Світової війни, які є для нас прикладом мужності, відваги, любові до своєї Батьківщини.

Вже традиційно в усіх бібліотечних закладах району до цієї події  оформлено  книжкові виставки, виставки – пам’яті,  перегляди літератури.

В центральній районній бібліотеці для користувачів різних вікових категорій оформлено  книжкову виставку «Друга Світова війна: битва за Україну».

Запропоновані для ознайомлення художні і документальні твори   розповіли про  партизан, підпільників, трудівників тилу, про тих, хто кував перемогу, працюючи на заводах  і фабриках, на ланах і фермах, хто боровся із ворогом у партизанських загонах і підпіллі, хто не скорився і загинув у концентраційних таборах, хто своїм героїчним внеском прискорив визволення українського народу. Представлені в експозиціях альбоми презентують  репродукції плакатів і газет воєнних років, документи із сімейних архівів.

Письменники - ювіляри Життя і творчість Івана Олексійовича Буніна

                                                   

Іван Олексійович Бунін – російський  письменник, поет, перекладач. У літературі ХХ століття Буніну належить видатне місце, він був чудовим прозаїком і витонченим ліриком, походив із старовинного дворянського роду. Дитинство і юність письменника минули на хуторі Бутирки, що на Орловщині, в одному з невеликих родових маєтків. Протягом чотирьох років він навчався у Єлецькій Гімназії, а потім здобував знання вдома.

Бунін завжди любив Україну, йому подобалося мандрувати українськими степами, слухати народні пісні, спілкуватися із місцевими жителями. Він побував у Харкові, в Криму, здійснив мандрівку за течією Дніпра, відвідавши могилу Т. Шевченка у Каневі. Його художня спадщина має багаті і різноманітні зв’язки з українською культурою і літературою. Бунін добре знав український фольклор, захоплювався поезією Т. Шевченко, якого називав геніальним поетом. З 1891 року письменник жив у Полтаві, працював у статистичному бюро. З великим інтересом стежив за українською літературою.

Іван Бунін контактував з українськими письменниками сучасниками – Михайлом Коцюбинським, Борисом Грінченком, Іваном Франко, перекладачем і редактором «Кобзаря» Білоусовим, етнографом В. Гнатюком. Твори Буніна перекладали українською Павло Тичина, Максим Рильський, Леонід Смілянський, Олександр Ільченко. Григорій Зленко присвятив перебуванню Буніна в Україні оповідання «Вогонь зблизька».

Перша книга Івана Буніна «Вірші» вийшла в 1891 році. Наприкінці ХІХ століття він зблизився із М. Горьким, який високо цінував талант молодого письменника. Напередодні революції 1905 року він був уже помітною постаттю, його популярність продовжувала рости і надалі. У 1909 році Буніна було названо одним із дванадцяти почесних членів Академії наук серед яких був і Л. Толстой.

Поезія Івана Буніна завоювала особливе місце в історії російської літератури. Співець російської природи, майстер філософської і любовної лірики він продовжував класичні традиції і активно розвивав досягнення «золотого століття» російської поезії.

По справжньому популярним письменник став після публікації великої соціально психологічної повісті «Деревня», у якій з суровою нещадністю змалював будні російського села.

Напередодні першої світової війни у творчості Буніна з’являються нові мотиви й образи, розширюється діапазон тем. В атмосфері цього трагічного співчуття розкривається одна із центральних тем усієї прози Буніна – тема кохання.

До кращих зразків прози Буніна, написаної на цю тему належать оповідання «Граматика кохання», «Легке дихання», «Сни Чанга».

Першу світову війну і революцію 1917 року письменник сприйняв як передвістя близького і неминучого краху Росії. У 1920 році емігрував до Франції. Провідними у творчості Буніна стають теми кохання і смерті, краси природи, поетизація життя в Росії до 1917 року.

В еміграції написав романи «Жизнь Арсеньєва», «Миттина Любов»,  цикли оповідань і ліричних мініатюр: «Божье дерево»,  збірку «Темные алеи», до якої увійшло 38 оповідань та інші.

Літературні заслуги Івана Буніна високо оцінила світова громадськість. У 1933 році він перший серед російських письменників став лауреатом Нобелівської премії.

Визнаний майстер прози він також був видатним поетом, чудовим перекладачем. Неперевершеним залишається його переклад поеми, як «Пісня про Гайявату», «Каїн», «Леді Годіва», «Кримські сонети», переклад початку «Заповіту» Т. Шевченка.

Письменник всі ці роки жив у Франції, але крізь усе життя проніс любов до Росії. Письменник помер у Парижі від хвороби легень.

До 150 - річчя від дня народження письменника в центральній районній бібліотеці представлено книжкова виставка «Життя і творчість В. А. Буніна». Користувачам бібліотеки запропоновано ознайомитися із творами автора і біографічною літературою.

 

 

 

 

 

Слава козача не вмре

 

14 жовтня, в день Покрови Пресвятої Богородиці, водночас з Днем захисника України відзначається День українського козацтва.

 Це не тільки народне та релігійне свято, а й національне, це насамперед вияв любові до тих, хто у кровопролитних битвах захищав нашу Батьківщину, відстоював свободу і незалежність в ім`я майбутнього. Воно єднає країну, є символом нерозривного зв`язку всіх поколінь захисників України.

  Козаччина завжди була однією з найяскравіших сторінок української історії, на славних прикладах якої виховувалося почуття національної самоповаги багатьох поколінь українців. Козацтво – звитяжна історія і велика гордість нашого народу, душа України, її надія і оберіг.

  З нагоди свята в усіх бібліотечних закладах району оформлені книжкові виставки, перегляди літератури: «Козацькому роду нема переводу»,   «Сини української землі», «Козацький оберіг», «Українське козацтво» та інші.

 В центральній районній бібліотеці для всіх вікових категорій  користувачів представлено книжкову виставку «Слава козача не вмре».

Презентована на виставках художня та наукова література  знайомить     з героїчними  сторінками історії українського народу, образами видатних діячів минулого, побутом, звичаями та традиціями козаків, з основними етапами формування української козацької держави. Виховує почуття патріотизму, національної гідності, популяризації надбань і традицій славних запорожців.

         Дітей зацікавить література про легендарних отаманів Богдана Хмельницького та Івана Сірка,  про  історію славного українського козацтва.

 

 

 

 

 

 

 

 

Письменники – ювіляри Життя і творчість Сергія Єсеніна

 

          Сергій Олександрович Єсенін  - один із найяскравіших і самобутніх поетів ХХ століття. Співець російської природи, тонкий лірик, майстер пейзажу, знавець народної душі, людина бурхливої і трагічної долі.

          Він  народився в селянській родині, навчався в земській школі,  писати  почав дуже рано. З 9 до 14 років складав лише духовні вірші.  Друкуватися почав з 1914 років в дитячих журналах, відвідував заняття літературно -  музичного гуртка. Перші збірки віршів Сергія Єсеніна «Радуница», «Голубень», «Преображение», «Сельський часослов» захоплено зустріли критики. У перших віршах він наслідував Кольцова, Нікітіна, Надсона.

Коли держава була охоплена революційним рухом, молодий поет не захоплювався робітничим життям, він тягнувся до зображення патріальхального минулого, зокрема села. У літературних салонах, де Єсенін читав свої вірші, його називали «селянським пастушком».

 Сергій Єсенін – один  з небагатьох літераторів, творчість якого буквально пішла в народ.  Його поезія  незвичайна за своєю щирістю, він  зумів висловити гарячу любов до своєї землі, природи, людей, є в ній і відчуття тривоги , очікування і розчарування.   У період з 1923 по 1925  роки створювалися його кращі вірші.  «Отговорила роща золотая», «Письмо к матери», «Анна Снегина», «Персидские мотиві». Вірші полонять своєю  щирістю і  мелодійністю. Багато з них покладено на музику: «Белая береза», «Поет зима», «Плачет метель, как цыганская скрипка»  та інші.

  За своє коротке життя поет багато подорожував країнами світу. Важливою віхою життя Єсеніна було перебування його за кордоном.  Після повернення змінилися його погляди на рідну країну, адже, повернувшись, побачив багато нового.

 Одна із сторінок у творчості  пов’язана із його цікавістю до української літератури  і творів Тараса Шевченка.  В 1922 року Єсенін відвідав Харків, згодом шевченківські місця і навіть переклав на російську мову кілька шевченкових віршів.

 Надзвичайно лиричні вірші присвятив поет темі кохання: «Листя падают…», «Заметался пожар голубой», «Персидские мотиви» та інші.  Вони розповідають про світлу пісню кохання, яка зародилася в ніжному серці поета.

Душею поезії Єсеніна була природа, без неї його вірші втратили б свою неповторність і красу. Шанувальникам таланту поета нескінченно дорогі та близькі зеленоока єсенінська берізка, старий клен  і квіти, проникливими словами написані вірші про чотириногих друзів «Пісня про собаку», «Корова», «Лисиця».

 Поезії Сергія Єсеніна притаманна філософська глибина, гармонія почуттів і думки. Достатньо згадати хоча б такі вірші : «Не жалею, не зову, не плачу», «Отговорила роща золотая» та інші.

 Єсенін прожив всього 30 років. Віра в красу життя, в людину, гуманістичний пафос – головне  в  його  творчості.  Йому не потрібно було шукати ключ до душі народу, бо він сам був одним із її носіїв. В останні роки він хотів змінити життя на краще, порвати з богемою, повністю віддатися творчості. В грудні 1925 року обірвалося життя Сергія  Єсеніна. Його вірші не можуть постаріти, бо в них тече «вічно молода кров вічно живої поезії».

 До 125-річчя від дня народження автора в центральній районній бібліотеці оформлено виставку-привітання «Життя і творчість Сергія Єсеніна». Користувачам запропоновано ознайомитися  з  біографією поета та його поетичною спадщиною.

 

 

 

 

Письменники – ювіляри Життя і творчість О. Забужко

 

Оксана Забужко – видатна українська письменниця, філософиня, лауреатка Шевченківської премії, а також численних нагород: фундації Антоновичів, ордена княгині Ольги. З її ім’ям пов’язують вихід сучасної української літератури на світову арену.

Закінчила філософський факультет та аспірантуру з естетики Київського університету імені Тараса Шевченка. Виключно літераторством трудовий досвід Забужко не обмежується. Довгий час вона працювала викладачем. Починаючи з 1989 року Забужко є старшим науковим співробітником Інституту філософії НАН України. В 1992 році викладала україністику в Університеті штату Пенсильванія, як запрошений письменник. В Україні Забужко від 1996 року, залишається найпопулярнішим україномовним автором. Твори Забужко здобули також міжнародне визнання, особливо широке в Центральній та Східній Європі. У 1985 році вийшов перший збірник віршів Забужко «Травневий іній». Оксана Забужко – член Асоціації українських письменників її твори перекладені 20 мовами світу.

З нагоди 60 річчя від дня народження відомої письменниці нашої сучасності в центральній районній бібліотеці оформлено виставку – персоналію «Життя І творчість О. Забужко». Запрошуємо своїх користувачів ознайомитися із повістями і оповіданнями відомої авторки, що вже встигли завоювати любов читачів і визнання критики в Україні та за кордоном. В збірниках зразків малої прози найуспішнішої української авторки, читач знайде визнані шедеври, перекладені багатьма мовами та поставлені на численних європейських сценах такі , як: «Дівчатка», «Казка про калинову сопілку» «Інопланетянка» та інші.

 

 

День партизанської слави

 30 жовтня 2001 року Указом Президента України  «…на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період великої Вітчизняної війни 1941–1945 років, увічнення їх пам’яті…» було встановлене щорічне  відзначення Дня партизанської слави 22 вересня.

 На території України діяла величезна партизанська армія – 55 з’єднань, майже 2 тис. загонів та самостійних диверсійно – розвідувальних формувань, в яких воювали понад 500 тисяч партизанів. Серед видатних партизанських діячів найвідомішими стали С. Ковпак, П. Вершигора, М. Наумов, С. Руднев, О. Федоров, та інші. Під їх керівництвом партизани і підпільники пройшли крізь роки напруженої жорстокої боротьби, самопожертви за визволення рідної землі від ворожої навали, вони боролися за свободу своєї країни не шкодуючи ні сил, ні власного життя.

 Цей день є державним визнанням неоціненного внеску народних месників у велику Перемогу над нацистськими загарбниками, відновлення історичної справедливості щодо визнання масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали.

  З  нагоди відзначення  подвигу партизанів у роки Другої світової війни у бібліотечних закладах району до Дня партизанської слави для користувачів різних вікових категорій  представлено книжкові виставки, виставки – пам’яті,  виставки – вшанування, перегляди літератури.  В запропонованій для ознайомлення науково – популярній, художній літературі   та фотоматеріалах  висвітлюється хід партизанської боротьби, розповідається про тяжкі фронтові дороги, працю в тилу, подвиги воїнів визволителів. 

 Нехай День партизанської слави передається з покоління в покоління і надалі,  зберігає в наших серцях такі поняття, як Батьківщина, честь, обов’язок і пам’ять. Запрошуємо користувачів бібліотеки    ознайомитися із  тематичним переглядом літератури  «Незламний фронт доблесті і 

План заходів з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек

 

Письменники – ювіляри Життя і творчість О. І. Купріна

 

 Олександр Іванович Купрін  знаменитий  письменник – реаліст, майстер жанрів оповідання й повісті,  класик зарубіжної літератури.  Він усе життя дотримувався принципу «простоти», і більшість прозових творів Купріна мають нескладний сюжет, вони життьєподібні й надзвичайно правдиві.

 Майбутній письменник народився   в вересні 1870 року в невеличкому містечку Наровчате в сім’ї  дворянина.   Батька свого Купрін не пам’ятав   і овдовіла мати залишилася без засобів до існування і за важкого матеріального становища була змушена віддати сина в сирітське училище. Купрін мріяв стати відважним офіцером.  Після навчання у кадетському корпусі та Олександрівському юнкерському училищі у Москві служив підпоручиком у 46 – у  дніпровському піхотному полку.  У 1894 році поручик у відставці переїхав до Києва, де почав активну літературну діяльність.  У 1899  - 1902 році  познайомиться з А. Чеховим і М. Горьким, Л. Толстим  та письменниками групи книговидавництва «Знання». У цей час публікуються його повісті,  оповідання і твори,  присвячені зображенню військового життя:  «Кет»,  повість «Кадети». В цей творчій плідний період написані оповідання «В цирке»,  «Болото».

         Життя Купріна в 1895-1900 роках було особливо різноманітне. Прагнучи, за власним висловом, «бачити все, знати все, уміти все й писати про все», Купрін багато їздить, охоче змінюючи професії, спосіб життя, оточення.  Особливу популярність принесла Купріну повість «Молох». Назва повісті символічна: головний «герой» твору – завод, що поглинає «двадцять років людського життя в добу», – уподібнюється ідолу Молоху.  

У травні 1905 у шостій книзі збірника «Знання» з'явилася його повість «Поєдинок» із присвятою Горькому. Того ж року Купрін став очевидцем розстрілу матросів на крейсері «Очаків», допомагав переховувати кількох матросів, які врятувалися із крейсера, написав нарис «Події в Севастополі». У роки першої російської революції Купрін переживає почуття розгубленості перед життям,   їде в еміграцію,   де створює повість «Колесо часу», книгу «Купол святого Ісакія Далматського».

          О. І. Купрін – автор таких знаменитих творів як: «Поєдинок, «Олеся», «Гранатовий браслет», «Яма»,  «Суламіф», які увійшли в золотий фонд світової літератури.

         Проживши близько 20 років у Франції, Купрін так і не зміг адаптуватися за кордоном.  Почуттям ностальгії, смутком за минулим, молодістю і здоров’ям, силою і надією пройнятий єдиний і значний твір, створений Купріним за кордоном – роман «Юнкера».

З нагоди 150 річчя від дня народження   Олександра Івановича Купріна  в центральній районній бібліотеці оформлено книжкову виставку «Життя і творчість О. І. Купріна».  До уваги користувачів запропоновано видання художніх творів письменника та біографічна література.

Життя і творчість А. Стругацького (до 95 років від дня народження)

 

Аркадій Натанович Стругацький – радянський письменник, сценарист, перекладач, який створив у співавторстві з братом Борисом Стругацьким кілька десятків творів, що вважаються класикою сучасної наукової та соціальної фантастики. Твори братів Стругацьких видані в 33 країнах і переведені на 42 мови. Важко перелічити всі російські і зарубіжні літературні премії, вручені Аркадію Натановичу і його братові за життя. Більше десяти романів і повістей Стругацьких були екранізовані.

Аркадій Натанович Стругацький – старший брат. Він з'явився на світ 28 серпня 1925 року в місті Батумі  в родині вихідців з України, а саме Чернігівської губернії. Предки батька Стругацьких походять з Херсонської губернії, а матері — з Полтавської губернії.  Незабаром його батьки переїхали до Ленінграду, де і залишалися до кінця життя. Батьки у братів Стругацьких були освіченими і інтелігентними людьми. Батько був за професією мистецтвознавцем, а мама — вчителькою. Коли почалася війна, Аркадій вже був підлітком, тому працював на будівництві укріплень, які повинні були захистити місто від нацистських окупантів. У 1942 році, коли Ленінград був у блокаді, Аркадію вдалося евакуюватися разом з батьком, але у вагон потрапив розряд і він єдиний вижив серед усіх, хто там перебував. Він поховав батька в місті Вологді. Потім поїхав в Чкалов (сучасний Оренбург), а потім опинився у селищі Ташл. Там він працював на пункті прийому молока, а в 1943 році був призваний до армії. Він закінчив Бердичівське піхотне училище, яке розташовувалося тоді в евакуації в Актюбінську, після чого був відряджений у Військовий інститут іноземних мов, який закінчив у 1949 році за спеціальністю «перекладач з японської та англійської мов». Потім потрапив викладачем в Каннську школу військових перекладачів. Завдяки своїй спеціальності, старшому з братів Стругацьких доводилося багато подорожувати. Він встиг відслужити військовим перекладачем на Далекому Сході і демобілізувався лише в 1955 році. З того часу Аркадій зайнявся письменницькою діяльністю. Він також працював редактором в «Детгизе» і «Гослитиздат». Професійний письменник, член Спілки письменників СРСР з 1964 року. Нажаль, Аркадій Стругацький прожив лише шістдесят шість років.

З нагоди 95-річчя від дня народження Аркадія Натановича Стругацького в центральній районній бібліотеці оформлено книжкову виставку «Життя і творчість А. Стругацького». До уваги користувачів бібліотеки запропоновано видання художніх творів письменника та його брата Бориса Натановича Стругацького, а найпопулярнішими з них є: «Сталкер», «Населений острів» («Залюднений острів»), «Важко бути Богом», «Готель «У Загиблого Альпініста»», «Равлик на схилі» та «Пікнік на узбіччі».

Про все цікаве на планеті читай в журналі та газеті

 

Цікавого й корисного у книгах є доволі -
Навчайтесь залюбки у рідній школі.
А щоб поповнити ще знань запас –
Журнали і газети ці для вас!

Юні друзі, мабуть вам буде цікаво дізнатися, що в бібліотеці поряд з книгами живе багато періодичних видань (газет та журналів), які з нетерпінням чекають на зустріч з вами. На їх сторінках багато пізнавальних, захоплюючих оповідань, віршів, легенд, розповідей, загадок, кросвордів, коміксів, які допоможуть вам вчитися і розвиватися.

Світ дитячої преси безмежно цікавий, пізнавальний та веселий. Центральна районна бібліотека у 2020 році отримує 25 назв дитячих журналів та газет для різних вікових категорій. Широкий репертуар дитячої преси задовольнить найвибагливіші читацькі інтереси, допоможе у засвоєнні нових знань та розвитку інтелекту.

Так, наприклад, кожен випуск газети «Непосида» – це добрі казки, ульотні комікси, забавні ідеї, головоломки та ігри. Все, що цікаво сучасній дитині – в яскравій та доступній формі. Гасло газети: ««Непосиду» вибирай - пограй та почитай!».

Журнал «Веселі уроки» допоможе у навчанні учням 4-11 кл. У журналі представлено багато розділів: фізика і хімія в коміксах, реферати та підготовка до ЗНО, поради психолога, сторінка для дівчат, школа детективів, швидке вивчення англійської, тощо.

Пізнавально-гумористичний журнал «Весела перерва»  для учнів 3-10 класів має сторінки: ігрове навчання, уроки ерудитів, кросворди та ребуси з різних предметів, весела фізика, підказки з української, наукові приколи, тест «IQ» на перерві.

Цікавий пізнавальний журнал «Смайлик» для дітей. У кожному розділі є логічні завдання, кросворди, експерименти, англійська та багато призів. Гасло журналу: «Хто «Смайлик» читає – завжди настрій гарний має».

Cучасний україномовний журнал «Киця» має розділи для всебічного розвитку малят: повчальнi iсторiї, яскраві ілюстрації, розвиваючі завдання з наклейками, iграшки-саморобки, English for Kids.

«Колосок» – щомісячний науково-популярний природничий журнал-путівник у світ науки для дітей та юнацтва. Поринувши у захоплююче читання матеріалів рубрик "Наука і техніка", "Жива природа", "Земля і Всесвіт", "Проекти Колоска", ти довідаєшся більше про себе та навколишній світ.

 «Карамельки»  – журнал українською мовою для дітей 2-6 років. Казки, вірші, прописи, розмальовки, головоломки, уроки англійської, захопливі факти й творчі майстер­класи всебічно розвинуть дитину та допоможуть їй підготуватися до школи.

29.08.2020 р. центральна районна бібліотека на полицях відділу обслуговування дітей та юнацтва демонструє прес-подорож «Про все цікаве на планеті читай в журналі та газеті», яка ознайомить читачів з найпопулярнішими періодичними виданнями для дітей, які є у бібліотеці.

Ми чекаємо на вас!

Україна незалежна: 29 років шляху

 

Усюди є небо і зорі скрізь сяють,

                        І квіти усюди ростуть…

                        Та тільки одну Батьківщину ми маєм-

                        її Україною звуть.

Ми - українці, і в нашій історії існують події, які мають надзвичайне значення. Такі події не втратили своєї актуальності і по сьогоднішній день, вони перед усім світом засвідчили прагнення українського народу до вільного та щасливого життя.

Упродовж багатьох століть наша держава очікувала на своє визнання, тому ідея всеукраїнської єдності ніколи не залишала наш народ, її витоки беруть свій початок за часів Київської Русі.

24 серпня український народ відзначає найголовніше державне свято – День Незалежності України.

Вперше День Незалежності України відзначили 16 липня 1991 року – в річницю прийняття Декларації про державний суверенітет України Верховною Радою УРСР. Однак пізніше цю дату перенесли на 24 серпня. Бо саме 24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР прийняла Акт проголошення Незалежності України.

Важливою складовою нової держави є її атрибутика: гімн, герб та прапор. 15 січня 1992 р. Президія Верховної Ради, розглянувши питання про Державний гімн України, затвердила музичну редакцію Державного гімну, автором музики якої є М. Вербицький на слова "Ще не вмерла України" П. Чубинського. А 28 січня сесія Верховної Ради ухвалила постанову і "Про Державний Прапор України". Ним став національний синьо-жовтий стяг. 19 лютого 1992 р. Верховна Рада постановою "Про Державний герб України" затвердила тризуб як малий герб держави, вважаючи його головним елементом великого герба України.

Творення історії Батьківщини, її сьогодення і майбутнього – обов’язок кожного з нас, усього народу.

Напередодні 29-ї річниці незалежності української держави в центральній районній бібліотеці відкрито книжкову виставку «Україна незалежна: 29 років шляху». На виставці експонуються видання, хрестоматії та історичні нариси, які висвітлюють цю доленосну подію в історії нашої держави й дають цілісне уявлення про основні віхи становлення її незалежності.

Ця визначна дата навіки ввійшла в історію нашої Батьківщини золотою  сторінкою її біографії, законодавчо закріпивши вікові прагнення українського народу до національного відродження та свободи.  29 років незалежності продемонстрували світу, що Україна відбулася як суверенна держава, здатна утверджувати демократичні цінності та захищати свободу.