Життя і творчість А. Стругацького (до 95 років від дня народження)

 

Аркадій Натанович Стругацький – радянський письменник, сценарист, перекладач, який створив у співавторстві з братом Борисом Стругацьким кілька десятків творів, що вважаються класикою сучасної наукової та соціальної фантастики. Твори братів Стругацьких видані в 33 країнах і переведені на 42 мови. Важко перелічити всі російські і зарубіжні літературні премії, вручені Аркадію Натановичу і його братові за життя. Більше десяти романів і повістей Стругацьких були екранізовані.

Аркадій Натанович Стругацький – старший брат. Він з'явився на світ 28 серпня 1925 року в місті Батумі  в родині вихідців з України, а саме Чернігівської губернії. Предки батька Стругацьких походять з Херсонської губернії, а матері — з Полтавської губернії.  Незабаром його батьки переїхали до Ленінграду, де і залишалися до кінця життя. Батьки у братів Стругацьких були освіченими і інтелігентними людьми. Батько був за професією мистецтвознавцем, а мама — вчителькою. Коли почалася війна, Аркадій вже був підлітком, тому працював на будівництві укріплень, які повинні були захистити місто від нацистських окупантів. У 1942 році, коли Ленінград був у блокаді, Аркадію вдалося евакуюватися разом з батьком, але у вагон потрапив розряд і він єдиний вижив серед усіх, хто там перебував. Він поховав батька в місті Вологді. Потім поїхав в Чкалов (сучасний Оренбург), а потім опинився у селищі Ташл. Там він працював на пункті прийому молока, а в 1943 році був призваний до армії. Він закінчив Бердичівське піхотне училище, яке розташовувалося тоді в евакуації в Актюбінську, після чого був відряджений у Військовий інститут іноземних мов, який закінчив у 1949 році за спеціальністю «перекладач з японської та англійської мов». Потім потрапив викладачем в Каннську школу військових перекладачів. Завдяки своїй спеціальності, старшому з братів Стругацьких доводилося багато подорожувати. Він встиг відслужити військовим перекладачем на Далекому Сході і демобілізувався лише в 1955 році. З того часу Аркадій зайнявся письменницькою діяльністю. Він також працював редактором в «Детгизе» і «Гослитиздат». Професійний письменник, член Спілки письменників СРСР з 1964 року. Нажаль, Аркадій Стругацький прожив лише шістдесят шість років.

З нагоди 95-річчя від дня народження Аркадія Натановича Стругацького в центральній районній бібліотеці оформлено книжкову виставку «Життя і творчість А. Стругацького». До уваги користувачів бібліотеки запропоновано видання художніх творів письменника та його брата Бориса Натановича Стругацького, а найпопулярнішими з них є: «Сталкер», «Населений острів» («Залюднений острів»), «Важко бути Богом», «Готель «У Загиблого Альпініста»», «Равлик на схилі» та «Пікнік на узбіччі».

Про все цікаве на планеті читай в журналі та газеті

 

Цікавого й корисного у книгах є доволі -
Навчайтесь залюбки у рідній школі.
А щоб поповнити ще знань запас –
Журнали і газети ці для вас!

Юні друзі, мабуть вам буде цікаво дізнатися, що в бібліотеці поряд з книгами живе багато періодичних видань (газет та журналів), які з нетерпінням чекають на зустріч з вами. На їх сторінках багато пізнавальних, захоплюючих оповідань, віршів, легенд, розповідей, загадок, кросвордів, коміксів, які допоможуть вам вчитися і розвиватися.

Світ дитячої преси безмежно цікавий, пізнавальний та веселий. Центральна районна бібліотека у 2020 році отримує 25 назв дитячих журналів та газет для різних вікових категорій. Широкий репертуар дитячої преси задовольнить найвибагливіші читацькі інтереси, допоможе у засвоєнні нових знань та розвитку інтелекту.

Так, наприклад, кожен випуск газети «Непосида» – це добрі казки, ульотні комікси, забавні ідеї, головоломки та ігри. Все, що цікаво сучасній дитині – в яскравій та доступній формі. Гасло газети: ««Непосиду» вибирай - пограй та почитай!».

Журнал «Веселі уроки» допоможе у навчанні учням 4-11 кл. У журналі представлено багато розділів: фізика і хімія в коміксах, реферати та підготовка до ЗНО, поради психолога, сторінка для дівчат, школа детективів, швидке вивчення англійської, тощо.

Пізнавально-гумористичний журнал «Весела перерва»  для учнів 3-10 класів має сторінки: ігрове навчання, уроки ерудитів, кросворди та ребуси з різних предметів, весела фізика, підказки з української, наукові приколи, тест «IQ» на перерві.

Цікавий пізнавальний журнал «Смайлик» для дітей. У кожному розділі є логічні завдання, кросворди, експерименти, англійська та багато призів. Гасло журналу: «Хто «Смайлик» читає – завжди настрій гарний має».

Cучасний україномовний журнал «Киця» має розділи для всебічного розвитку малят: повчальнi iсторiї, яскраві ілюстрації, розвиваючі завдання з наклейками, iграшки-саморобки, English for Kids.

«Колосок» – щомісячний науково-популярний природничий журнал-путівник у світ науки для дітей та юнацтва. Поринувши у захоплююче читання матеріалів рубрик "Наука і техніка", "Жива природа", "Земля і Всесвіт", "Проекти Колоска", ти довідаєшся більше про себе та навколишній світ.

 «Карамельки»  – журнал українською мовою для дітей 2-6 років. Казки, вірші, прописи, розмальовки, головоломки, уроки англійської, захопливі факти й творчі майстер­класи всебічно розвинуть дитину та допоможуть їй підготуватися до школи.

29.08.2020 р. центральна районна бібліотека на полицях відділу обслуговування дітей та юнацтва демонструє прес-подорож «Про все цікаве на планеті читай в журналі та газеті», яка ознайомить читачів з найпопулярнішими періодичними виданнями для дітей, які є у бібліотеці.

Ми чекаємо на вас!

Україна незалежна: 29 років шляху

 

Усюди є небо і зорі скрізь сяють,

                        І квіти усюди ростуть…

                        Та тільки одну Батьківщину ми маєм-

                        її Україною звуть.

Ми - українці, і в нашій історії існують події, які мають надзвичайне значення. Такі події не втратили своєї актуальності і по сьогоднішній день, вони перед усім світом засвідчили прагнення українського народу до вільного та щасливого життя.

Упродовж багатьох століть наша держава очікувала на своє визнання, тому ідея всеукраїнської єдності ніколи не залишала наш народ, її витоки беруть свій початок за часів Київської Русі.

24 серпня український народ відзначає найголовніше державне свято – День Незалежності України.

Вперше День Незалежності України відзначили 16 липня 1991 року – в річницю прийняття Декларації про державний суверенітет України Верховною Радою УРСР. Однак пізніше цю дату перенесли на 24 серпня. Бо саме 24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР прийняла Акт проголошення Незалежності України.

Важливою складовою нової держави є її атрибутика: гімн, герб та прапор. 15 січня 1992 р. Президія Верховної Ради, розглянувши питання про Державний гімн України, затвердила музичну редакцію Державного гімну, автором музики якої є М. Вербицький на слова "Ще не вмерла України" П. Чубинського. А 28 січня сесія Верховної Ради ухвалила постанову і "Про Державний Прапор України". Ним став національний синьо-жовтий стяг. 19 лютого 1992 р. Верховна Рада постановою "Про Державний герб України" затвердила тризуб як малий герб держави, вважаючи його головним елементом великого герба України.

Творення історії Батьківщини, її сьогодення і майбутнього – обов’язок кожного з нас, усього народу.

Напередодні 29-ї річниці незалежності української держави в центральній районній бібліотеці відкрито книжкову виставку «Україна незалежна: 29 років шляху». На виставці експонуються видання, хрестоматії та історичні нариси, які висвітлюють цю доленосну подію в історії нашої держави й дають цілісне уявлення про основні віхи становлення її незалежності.

Ця визначна дата навіки ввійшла в історію нашої Батьківщини золотою  сторінкою її біографії, законодавчо закріпивши вікові прагнення українського народу до національного відродження та свободи.  29 років незалежності продемонстрували світу, що Україна відбулася як суверенна держава, здатна утверджувати демократичні цінності та захищати свободу.

Прийшов Спас – пішло літо від нас

 

Кажуть люди: «От і Спас,

Йде вже літечко від нас».

Та всього залишив Спас

Добрим людям про запас.

Мед, як сонце, золотий,

Дух від яблук запашний,

Мак, волошки, чорнобривці –

Все на Спаса пригодиться.

Хто працює, той і має,

І про того Спас подбає!

Літо красне, прощавай,

В душах нам тепло лишай.

О. Роговенко

З давніх давен щорічно в серпні місяці святкують одне з головних дванадцяти свят християнського календарного циклу. У народі його називають Спас – свято врожаю, садових плодів, городини і меду. Першим називають свято Маковія або Медовий Спас. Свято прийшло до нас з Візантії, де було встановлене близько ІХ ст.  Селяни освячували у цей день насіння, воду, мак, мед. Спас 14 серпня ще називають Водним. Все тому, що цього дня цілющі властивості приписують і воді.

19 серпня у православних християн в Україні урочисто відзначається Яблучний Спас або Преображення Господнє. За церковними канонами, саме у цей день відбувалося чудесне преображення Ісуса Христа, яке побачили його учні. Головним обрядом цього дня є освячення плодів і злаків у церквах, зокрема яблук, бо їсти їх до цього дня вважалося гріхом.

29 серпня відзначають Горіховий Спас, або ще його називають Хлібним. По селах у цей період завершувались жнива. Цього дня господиня випікала перший хліб з нового урожаю. З хлібом-сіллю проводжала вона господаря в поле, де він засівав озимину. В кожній родині відбувалося освячення зерна, щоб забезпечити достаток протягом року.

Шановні читачі! Саме до цих свят центральна районна бібліотека підготувала книжково-ілюстративну виставку «Прийшов Спас – пішло літо від нас». Література, представлена на виставці, містить етнографічні нариси та докладні рецепти традиційних страв національної кухні. Ви познайомитеся зі звичаями, яких дотримувалися наші предки, збираючись за святковим столом. Аби народне свято відбулось і відбулося вдало, варто заздалегідь підготуватись до нього. Як це зробити, допоможуть матеріали нашої виставки, яка експонується в читальній залі нашої бібліотеки.